НАЦІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ АГРАРНИХ НАУК УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ПРЕЗИДІЇ НАЦІОНАЛЬНОЇ АКАДЕМІЇ АГРАРНИХ НАУК УКРАЇНИ

24 лютого 2016 р.                                                                         Протокол № З

 

Програма інноваційно-інвестиційного розвитку НААН
на ринкових засадах на 2016-2020 рр.

Заслухавши та обговоривши інформацію в.о. академіка-секретаря Відділення наукового забезпечення інноваційного розвитку члена-кореспондента НААН Володіна СА. «Програма інноваційно- інвестиційного розвитку НААН на ринкових засадах на 2016-2020 рр.», Президія Національної академії аграрних наук України зазначає актуальність запропонованих програмних підходів та механізмів щодо ринкової адаптації академічної науково-організаційної структури на інноваційній основі та забезпечення її інноваційно-інвестиційного розвитку на засадах державно-приватного партнерства.

Академією збережено науковий потенціал, досягненнями аграрної науки забезпечується продовольча безпека держави, частка круп'яних культур на ринку генетичних ресурсів становить 95%, пшениці озимої - 67%, племінних тварин в молочному скотарстві - 90%, свиней - 75%. Але в умовах жорсткої ринкової конкуренції та процесів міжнародної інтеграції виникає загроза втрати провідних позицій в традиційних сферах, а в найбільш прибуткових напрямах агропромислового виробництва є перспектива отримати замовлення на створення та впровадження інноваційних технологій і продукції. Для цього Академії потрібна інтегрована з наукою підприємницька інфраструктура, яка працює за прозорими взаємовигідними ринковими правилами.

В умовах обмеженого державного фінансування науки проблема отримання додаткових його джерел за рахунок успішної діяльності на наукоємному аграрному ринку набуває особливої важливості та відповідає програмі дій Уряду та положенням Єдиної комплексної стратегії розвитку сільського господарства та сільських територій на 2015-2020 роки. Постановою Верховної Ради України від 11.02.2015 р. № 182-VIII «Про Рекомендації парламентських слухань на тему: «Про стан та законодавче забезпечення розвитку науки та науково-технічної сфери держави» передбачено здійснити заходи щодо поглиблення координації проведення прикладних наукових досліджень у сфері аграрних наук, організації використання отриманих результатів, формування сучасної інноваційної інфраструктури, реалізації пілотних проектів інноваційно-інвестиційного розвитку аграрної галузі.

Запропоновані програмні підходи відповідають модельним положенням, розробленим НААН спільно з Мінагрополітики та відображеним в проекті Концепції реформування аграрної науки на основі інноваційної моделі, схвалених постановами Загальних зборів НААН від 18 грудня 2013 р. «Концептуальні засади Програми науково-організаційного та інвестиційно-інноваційного розвитку Національної академії аграрних наук України» та від 26 листопада 2015 р. «Про реформування аграрної науки на інноваційній основі», постановами Президії НААН від 21 серпня 2013 р. (протокол № 14) «Про Модель науково-технічного та інноваційно-інвестиційного розвитку Національної академії аграрних наук України» та від 17 липня 2015 р. (протокол № 8) «Про інноваційно-інвестиційний розвиток НААН на підприємницьких засадах».

Програмні підходи ґрунтуються на положеннях інноваційної платформи розвитку АПК, що характеризується поєднанням засад державної інноваційної політики, інноваційного потенціалу науки, конкурентоспроможності інфраструктури наукоємного ринку, потребами високотехнологічного аграрного виробництва в аграрній науці.

Запропоновані напрями виходять із можливостей діючої науково-організаційної системи і перспективи її удосконалення в процесі реформування на інноваційній основі, передбачають інноваційно-інвестиційний розвиток через інтегровану з наукою підприємницьку інфраструктуру на засадах державно-приватного партнерства згідно з чинним законодавством.

Розглянувши проект Програми, нормативно-правову, фінансово-економічну, науково-організаційну базу інноваційно-інвестиційного розвитку НААН на ринкових засадах, з метою підвищення ефективності науково-виробничої структури НААН шляхом створення та розвитку інтегрованої підприємницької інфраструктури, Президія Національної академії агарних наук України

 

ПОСТАНОВЛЯЄ:

1. Програму інноваційно-інвестиційного розвитку НААН на ринкових засадах на 2016-2020 роки затвердити (додаток).

2. Відділенню наукового забезпечення інноваційного розвитку (Володін С.А.), Координаційно-експертній раді при Президії НААН, Інституту інноваційного провайдингу (Комісарук Н.М.) та базовим науковим установам в рамках виконання завдань програми наукових досліджень НААН № 44 «Інноваційний розвиток» на 2016 рік в двомісячний термін розробити та подати на розгляд Президії НААН проект створення Наукового парку та його трансферно-технологічної мережі на базі наукових установ НААН із залученням підприємств агробізнесу та інвесторів.

Об'єкти майнових прав інтелектуальної власності наукових установ, які мають комерційну цінність, можуть бути використані при заснуванні Наукового парку відповідно до Статуту Академії та чинного законодавства і рекомендовані для комерціалізації у формі інноваційно-інвестиційних бізнес-проектів.

3. Трансферно-технологічну мережу Наукового парку створити на науково-виробничій базі Інституту біоенергетичних культур та цукрових буряків НААН, Інституту садівництва НААН, Інституту сільського господарства Північного Сходу НААН, Націоналоного наукового центру «Інститут механізації та електрифікації сільського господарства».

3.1. Створити Робочу групу з координації проведення організаційних заходів з питань створення Наукового парку та підготовки проектів для індустріальних майданчиків-стартапів у складі:

 

ВОЛОДІН                            - в.о. академіка-секретаря Відділення
Сергій Анатолійович          наукового забезпечення інноваційного розвитку НААН,
                                              член-кореспондент НААН

АДАМЧУК                          - директор Національного наукового
Валерій Васильович           центру «Інститут механізації та
                                              електрифікації сільського господарства», академік НААН

ГРИНИК                              - директор Інституту садівництва НААН,
Ігор Володимирович          академік НААН

КАБАНЕЦЬ                        - директор Інституту сільського
Віктор Михайлович           господарства Північного Сходу НААН

РОЇК                                    - директор Інституту біоенергетичних
Микола Володимирович    культур та цукрових буряків НААН,
                                             академік НААН

3.2. Робочій групі:

- в двотижневий термін узгодити склад представництва НААН в оргкомітеті Наукового парку;

- в тримісячний термін опрацювати пілотні об'єкти розвитку, розробити на їх базі стартапи наукоємного бізнесу і подати на розгляд Президії НААН для їх експериментального впровадження.

4. Структурним   підрозділам   апарату   Президії   НААН забезпечити організацію підготовки, розгляду та погодження пропозицій щодо участі державних установ і підприємств в програмних заходах інноваційно-інвестиційного розвитку на ринкових засадах у 2016-2020 рр.

5. Контроль за виконанням цієї постанови покласти на віце-президента НААН Балян А. В.

 

 

 

 

 

 

 ____________________________________________________________________________________________________________________________________

 

ЗАТВЕРДЖЕНО:

постановою Президії НААН

24 лютого 2016 р. (протокол № 3)

 

ПРОГРАМА

інноваційно-інвестиційного розвитку НААН

на ринкових засадах на 2016-2020 рр.

 

Загальна частина

Сучасний стан економіки України зумовлює необхідність створення умов для прискореного розвитку на інноваційній основі, яка передбачає реалізацію інтелектуального потенціалу нації, впровадження прогресивних інструментів та методів модернізації виробництва, зниження його ресурсоємності та енергозалежності, стимулювання суб'єктів господарювання до впровадження економічно привабливих розробок з метою збільшення частки доданої вартості в кінцевій продукції.

Особливо гостро ці проблеми стоять в аграрному секторі економіки. Загальне виробництво продукції сільського господарства в останні роки зростає щорічно на 5%-7%. Така динаміка розвитку АПК створює нові виклики для аграрної науки.

Потребує удосконалення аграрна політика, економічна діяльність підприємств АПК та розвиток галузей харчової промисловості України. Необхідно завершити земельну реформу, освоєння нових механізмів фінансово-кредитного забезпечення, методичне забезпечення інвестиційної привабливості та фінансової безпеки, логістики сучасних ринків, що дозволить очікувати сумарний ефект від економічних реформ та капіталізації бізнесу на рівні 410-412 млрд грн.

Вітчизняні наукові установи створюють і пропонують виробництву конкурентоздатні сорти та гібриди усіх сільськогосподарських культур. В Державному реєстрі сортів рослин, придатних для поширення в Україні у 2016 році, нараховується 3 тисячі сортів сільськогосподарських культур селекції наукових установ НААН, що становить 72% до всіх сортів української селекції.

В останні роки у структурі посівів в Україні площі кукурудзи на зерно розширились до 4,8 млн га, соняшнику - до 5,3 млн га, озимого ріпаку - до 1 млн гектарів. Тому різко зросла потреба у вітчизняному насінні цих культур: кукурудзи до 120 тис. тонн, соняшнику - до ЗО тис. тонн, ріпаку - до 7-8 тис. тонн. Вітчизняне насінництво виявилось неготовим виробити таку кількість насіння. Насіння кукурудзи Україна виробляє тільки 34% від потреби, соняшнику - 40%, ріпаку - 28%. Решту потреб насіння задовольняють іноземні фірми, які одержують на цьому величезні прибутки. Тому Академії спільно з Міністерством аграрної політики та продовольства України необхідно розробити Програму виробництва добазового, базового та сертифікованого насіння, в якій передбачити значне розширення посівів вітчизняних сортів та гібридів на основі ліцензійних угод з приватними насінницькими підприємствами, покращення їх маркетингу, популяризації в засобах масової інформації, науково-виробничих нарадах, днях поля, демонстраційних полігонах.

Проблемою є слабка комплексність досліджень між селекціонерами, фізіологами, біотехнологами, інженерами та іншими фахівцями. Недостатньо розвинутий маркетинг нових сортів і гібридів, через що вони повільно впроваджуються у виробництво, часто витісняються з посівів іноземними сортами необґрунтовано. По зернових, кормових, плодових, ягідних культурах українські сорти мають пріоритет, а по кукурудзі, соняшнику, цукрових буряках, ріпаку, овочевих культурах ми суттєво поступаємось іноземним компаніям.

З метою підвищення ефективності аграрної науки .ових економічних умовах, створення умов для реалізації накопиченого науково-технічного та інноваційного потенціалу для забезпечення науково-технічного прогресу в агропромисловому комплексі Національною академією аграрних наук України (НААН) розглянуто і схвалено Концептуальні засади та Модель науково-технічного та інноваційно-інвестиційного розвитку НААН. Модель ґрунтується на ефективній державній інноваційній політиці, галузевій структурі науково-методологічних центрів за пріоритетними напрямами АПК, територіальній інфраструктурі науково-інноваційних центрів, які забезпечують зв'язок науки з виробництвом, і кооперованому довгостроковому партнерстві науки з економічно активними сегментами агропромислового комплексу.

Проведені у 2013-2015 рр. реформаторські кроки дозволили зосередити зусилля вчених Академії на фундаментальних і прикладних дослідженнях за пріоритетними для галузей АПК напрямами розвитку, що дає змогу забезпечувати сільське господарство країни конкурентоспроможною науково-технічною продукцією, сприяє підвищенню експортного потенціалу вітчизняного товаровиробника, покращує міжнародний імідж Національної академії аграрних наук України як однієї із рушіїв поступального розвитку аграрного сектора економіки України.

На даний час Національна академія аграрних наук України має найбільший науковий потенціал в наукоємній аграрній сфері завдячуючи власній науковій базі, міжнародному науково-технічному співробітництву, висококваліфікованим, хоч і старіючим, кадрам та добрим традиціям ще діючих наукових шкіл.

Одночасно відносна частка наукових робіт сучасного рівня неухильно зменшується через нестачу сучасного обладнання та незадовільний притік здібної молоді. Державної підтримки також обмаль: щорічно Академія одержує видатки загального фонду, передбачені Законом України «Про Державний бюджет», в розмірі 50% від потреби, тоді як грантова підтримка для наукових колективів аграрної сфери на державному рівні взагалі допоки ще не створена.

Тому питання стратегії подальшого розвитку Академії як державної самоврядної організації є чи не найголовнішим. І воно не може бути вирішеним без сильної науково-інноваційної політики в АПК, яка після стількох років обговорення повинна вже трансформуватись в інноваційну аграрну економіку.

Найбільший ефект може бути досягнутий при комплексному поєднанні можливостей і пропозицій науково-технологічного сектору аграрної економіки з підприємницьким сектором через ефективно працюючу інноваційно-інвестиційну інфраструктуру. Але цьому заважає низка причин.

По-перше, наявна система аграрної науки діє за застарілою схемою створення та розповсюдження наукових знань, яка не може повністю забезпечити потреби агропромислового комплексу у економічно затребуваних науково-технічних розробках з інноваційним потенціалом. Бюджетне фінансування наукових робіт одночасно недостатнє і нецілеспрямоване, в результаті чого наявні ресурси використовуються неефективно.

По-друге, в аграрному секторі фактично не створено інноваційної інфраструктури, що в розвинутих країнах складається з виробничо-технологічної, фінансово-інвестиційної, інформаційно-аналітичної та експертно-консалтингової складової. Структура наукоємного ринку, яка визначається діяльністю технополісів, наукових, технологічних і індустріальних парків, інноваційних центрів з трансферу технологій, інноваційно-інвестиційних бізнес-інкубаторів, інформаційно-комунікаційних мереж консалтингових і інжинірингових фірм, інституційних державних та приватних інвесторів, розвивається дуже повільно.

По-третє, в агропромисловому секторі економіки як і цілому в державі практично не діє система державного регулювання діяльності в сфері трансферу технологій, стимулювання інноваційного підприємництва і венчурного інвестування. На ринку панують не завжди високоякісні технологічні експансії, яким сприяють фінансові інструменти, яких не має в системі вітчизняної науки та її експериментальної бази.

Тому втрачається роль і місце аграрної, в тому числі академічної науки в науковому забезпеченні розвитку АПК на інноваційних засадах, руйнується наукова та експериментальна база, втрачаються спеціалісти, неухильно знижується затребуваність ринком наукових розробок, що обмежує позабюджетні фінансові фонди науково-виробничих структур. Нестача матеріально-технічних ресурсів призводить до зростаючої залежності дослідних станцій і господарств від сторонніх агротехнічних послуг бізнес-структур, наслідком монопольного становища яких є в більшості зростання кредиторської заборгованості державних підприємств і втрата їх фінансової спроможності.

Розвинуті країни світу мають потужні програми підтримки інноваційного бізнесу. Для прикладу, Сполучені Штати Америки мають федеральні програми підтримки інноваційного бізнесу. Найбільш масштабними серед них є програми «Інноваційні дослідження в малому бізнесі» та «Трансфер технологій малого бізнесу». Щорічно в рамках цих програм фінансується більше 2 тисяч інноваційних проектів, річний бюджет першої програми перевищує 2 млрд. доларів США і зорієнтований на залучення інноваційного потенціалу малого бізнесу для вирішення науково-технічних проблем в галузях економіки США, і в першу чергу для Міністерства сільського господарства США.

Національна академія аграрних наук України має стати лідером науково-технічного забезпечення інноваційного розвитку АПК. Але застаріла система створення та розповсюдження наукових знань не може забезпечити потреби ринку в економічно затребуваних інноваційних розробках. Це призводить до втрат ринкових сегментів, відсутності джерел самофінансування наукових установ, руйнування їх експериментальної бази.

В умовах обмеженого державного фінансування, недостатньої спроможності експериментально-виробничої бази головним пріоритетом підвищення ефективності аграрної науки є створення дієвої системи трансферу інновацій, розповсюдження сучасних технологій виробництва і переробки сільськогосподарської продукції, методів і способів організації менеджменту в аграрному підприємництві, створення умов для залучення інвестицій в наукоємну сферу АПК. Програма інноваційно-інвестиційного розвитку НААН на ринкових засадах на 2016-2020 рр. спрямована на комплексне вирішення цих проблем.

Реалізація програми забезпечить адаптацію науково-організаційної системи НААН до сучасних ринкових умов та її інноваційно-інвестиційного розвитку, дозволить підвищити ефективність використання наукового потенціалу установ Академії, отримати додаткові фінансові ресурси на створення конкурентоспроможної науково-технічної продукції, забезпечити трансфер цієї продукції на ринку у формі інновацій із залученням інвестицій через мережу інтегрованої державно-приватної підприємницької інфраструктури.

 

Мета Програми та пріоритетні напрями

Метою Програми є підвищення ефективності науково-виробничої бази НААН шляхом створення підприємницької інтегрованої інфраструктури та її інноваційно-інвестиційного розвитку на ринкових засадах.

Програмна платформа ґрунтується на інноваційній моделі розвитку АПК, яка визначається засадами державної інноваційної політики, інноваційним потенціалом науки, дієздатністю інфраструктури наукоємного ринку та конкурентоспроможністю високотехнологічного аграрного виробництва.

Програмний метод передбачає поєднання зусиль по удосконаленню науково-організаційної структури НААН з активним використанням в рамках діючого законодавства і статуту Академії об'єктів інтелектуальної власності і майнових прав, які мають комерційну цінність, для створення інтегрованої з наукою підприємницької інфраструктури, через яку забезпечується інноваційно-інвестиційний розвиток НААН на ринкових засадах.

Напрями удосконалення та розвитку НААН передбачають:

-       реформування системи НААН для удосконалення науково-організаційної структури на інноваційній основі, що дозволить мобілізувати науковий потенціал на вирішення актуальних проблем розвитку АК в умовах обмеженого фінансування за рахунок підвищення ефективності науково-виробничої бази;

-       інноваційно-інвестиційний розвиток НААН через формування інтегрованої інфраструктури на підприємницьких засадах, що забезпечить залучення ринкових ресурсів для інноваційно-інвестиційного розвитку інтегрованої інфраструктури, підвищення конкурентоспроможності та перевищення вдвічі фінансування науки за рахунок ефективної реалізації бізнес-проектів.

Перший напрям реалізує Президія НААН відповідно до Концепції реформування на основі інноваційної моделі в рамках єдиної комплексної стратегії розвитку АПК, узгодженою Мінагрополітики.

Другий напрям здійснюється за Програмою інноваційно-інвестиційного розвитку НААН на ринкових засадах, що розглядається.

Програма відповідає стратегічним напрямам Програми сталого розвитку «Україна-2020» Президента України, програмою заходів КМУ України щодо забезпечення розвитку науки та науково-технічної сфери держави, Єдиною Комплексною «Стратегією розвитку сільського господарства та сільських територій на 2015*2020 роки», якими передбачено здійснити заходи щодо посилення координації проведення прикладних наукових досліджень у сфері аграрних наук, організації використання отриманих результатів, формування сучасної інноваційної інфраструктури, реалізації пілотних проектів інноваційно-інвестиційного розвитку аграрної галузі (Постанова Верховної Ради України від 11.02.2015 № 182Л/ІІІ).

Діюча законодавча база дає можливість науковим установам і їх експериментальній мережі приймати участь у створенні та розвитку ринкової інфраструктури. Основні закони: Господарський кодекс, «Про наукову і науково-технічну діяльність» (Ст. 60), «Про наукову і науково-технічну експертизу», «Про науково-технічну інформацію», «Про інноваційну діяльність», «Про державне регулювання діяльності у сфері трансферу технологій», «Про наукові парки», «Про інвестиційну діяльність», «Про індустріальні парки», «Про спеціальний режим інноваційної діяльності технологічних парків», «Про державно-приватне партнерство».

Академією прийнято нормативні рішення щодо інноваційно-інвестиційного розвитку на підприємницьких засадах: постанови Загальних зборів Академії 2011-2014 рр., якими схвалено концепції і моделі інноваційно-інвестиційного розвитку, рішення про формування конкурентоспроможної інтегрованої корпоративної інфраструктури на засадах державно-приватного партнерства (18.12.2013); постанови Президії НААН «Про впровадження моделі інноваційного провайдингу в системі НААН» (14.12.2011, №11), «Про Модель науково-технічного та інноваційно-інвестиційного розвитку НААН» (21.08.2013, №14), «Про інноваційно-інвестиційний розвиток НААН на підприємницьких засадах» (17.07.2015, №8).

Постановою Загальних зборів НААН «Про реформування аграрної науки на інноваційній основі» (26.11.2015) доручено розробити проект Програми інноваційно-інвестиційного розвитку НААН на ринкових засадах на 2016-2020 рр., передбачивши зокрема, створення наукового парку з мережею трансферних інноваційних центрів, формування галузевих та регіональних агротехнокластерів зі спільного виробництва наукоємної та товарної продукції, підготовку проектних майданчиків та реалізацію інноваційних, інвестиційних, інтеграційних бізнес-проектів розвитку наукоємної сфери АПК.

Таким чином, програмну стратегію спрямовано на розвиток державної науково-виробничої бази НААН, яка знаходиться в стадії реформування на інноваційній основі, через створення інтегрованої з наукою підприємницької інфраструктури, яка забезпечує трансфер наукових розробок і продукції в ринковому форматі інноваційно-інвестиційних бізнес-проектів.

 

Шляхи і способи розв'язання проблеми

Інноваційно-інвестиційний розвиток НААН здійснюється шляхом створення інтегрованої з державною науково-виробничою структурою недержавної підприємницької інфраструктури, яка функціонує на ринкових засадах, забезпечує підвищення конкурентоздатності науково-інноваційної продукції установ і підприємств НААН та їх спроможність досягати результати в бізнес-середовищі.

Найбільш сприятливою моделлю ринково-адаптованої інфраструктури, яка відповідає вимогам чинного законодавства і статутним умовам НААН, є побудова на базі та за участю науково-виробничих структур НААН Наукового парку з мережею трансферу наукоємних технологій та продукції в форматі інноваційно-інвестиційних бізнес-проектів та контрактового підприємницького механізму.

Способи формування інтегрованої інфраструктури;

- створюється Науковий парк на основі спеціального закону «Про наукові парки» на засадах державно-приватного партнерства, який забезпечує поєднання інтелектуальних ресурсів науки і фінансових ресурсів бізнесу для реалізації спільних інноваційно-інвестиційних бізнес-проектів і виконує функції координаційної установи підприємницької інфраструктури НААН;

- формується паркова трансферно-технологічна мережа, а саме бізнес-інкубатор, що забезпечує підготовку комерційних пропозицій та розробку стартапів наукоємного бізнесу; інноваційні трансферні центри, що забезпечують комплекс консалтингових послуг з трансферу технологій та наукоємної продукції в форматі бізнес-проектів; науково-виробничі кластери, що забезпечують спільну діяльність з освоєння інноваційних технологій, виробництва та реалізації наукоємної продукції за бізнес-проектами; інтегровані промислові комплекси, що забезпечують правові та економічні умови для залучення інвестицій в проекти інфраструктурного розвитку експериментально-виробничої бази та створення високотехнологічних об'єктів, які посилюють фондооснащеність науково-виробничих кластерів.

Науковий парк створюється на базі об'єктів прав нов НААН, які мають комерційну цінність, та бізнес-ресурсу аграрних підприємств і інвесторів. Науковий парк функціонує за участю та в інтересах науково-виробничих структур НААН, що визначається в статутних і договірних зобов'язаннях учасників. Механізм функціонування Наукового парку передбачає дослідження, експертизу, оцінку та відбір науково-технічних об'єктів НААН з інноваційним потенціалом, підготовку на їх основі комерційних пропозицій, які перетворюються бізнес-інкубатором Наукового парку в стартапи наукоємного бізнесу з врахуванням інтересів і за супроводом наукових установ.

Мережа інноваційних трансферних центрів парку забезпечує доведення стартапів до ринкового рівня інноваційно-інвестиційних бізнес-проектів, реалізація яких здійснюється науково-виробничими структурами НААН на договірних партнерських умовах з партнерами-підприємствами агробізнесу. Значні переваги в просуванні на ринку власної науково-технічної продукції отримує наукова установа, на експериментальній базі якої можуть бути забезпечені необхідні правові і фінансові умови для залучення інвестицій в проекти створення промислових комплексів - насіннєвих, біотехнологічних, біоенергетичних заводів, переробна і логістична інфраструктури.

Фінансова модель передбачає створення та використання статутного та поточного операційних фондів Наукового парку, а також формування стимулюючих інноваційних і інвестиційних фондів, що забезпечують фінансування спільних бізнес-проектів Наукового парку і комплекс супроводжуючих послуг.

Передбачаються наступні форми участі наукових установ в Програмі інноваційно-інвестиційного розвитку НААН на ринкових засадах: шляхом запропонування об'єктів інтелектуальної власності і пропозицій спільного використання майна на договірних засадах за експертним супроводом Інституту інноваційного провайдингу щодо визначення та комерційної концесії об'єктів, які мають ринкову затребуваність і можуть бути використані для бізнес-впровадження без вилучення та втрати прав володіння (в формі сумісного використання, оренди, тимчасового використання в спец режимі індустріальних парків та інших).

Комерційні пропозиції наукових установ використовуються як: внески в статутний фонд Наукового парку для отримання корпоративних прав і переваг щодо їх інноваційно-інвестиційного розвитку, внески в статутний фонд спільних підприємств - провайдерів проектів, що залучають інвестиції в розвиток експериментально-виробничої бази і здійснюють трансфер інновацій, внести в стартапи наукоємного бізнесу, які реалізуються провайдерами проектів на договірних засадах в інтересах і з науково-технологічним супроводом установ і підприємств НААН.

 

Завдання і заходи

Реалізація Програми інноваційно-інвестиційного розвитку НААН на ринкових засадах на 2016-2020 рр. передбачає виконання програмних завдань щодо:

- підготовки (адаптації) системи НААН щодо удосконалення державної науково-організаційної структури на інноваційній основі та її розвитку на ринкових засадах;

- створення та забезпечення функціонування ринкової інфраструктури НААН в формі Наукового парку та його трансферно-технологічної мережі;

- запровадження за участю ринкової інфраструктури спільних бізнес-проектів інноваційно-інвестиційного розвитку на кластерних договірних засадах державно-приватного партнерства.

Програмні заходи виконуються поетапно.

Перший етап (І п/р 2016 р.) передбачає проведення підготовчих заходів в системі НААН щодо адаптації до умов інноваційно-інвестиційного розвитку на ринкових засадах, зокрема:

- утвердження стратегії розвитку НААН на основі розроблених та схвалених концепцій, моделей, механізмів, вимог державної інноваційної політики, потреб агропромислового виробництва та динаміки аграрного ринку;

- затвердження Програми інноваційно-інвестиційного розвитку НААН на ринкових засадах, плану дій щодо її реалізації;

- визначення відповідальних за реалізацію Програми, надання необхідних повноважень;

- доведення до наукових установ обов'язкових умов щодо адаптації завдань наукових програм і наукового процесу до вимог створення науково-технічної продукції з інноваційним потенціалом;

- спрямування завдань програми наукових досліджень ПНД № 44 «Інноваційний розвиток» і роботу головної установи - Інституту інноваційного провайдингу на наукове обґрунтування програмних положень і науково-організаційний супровід реалізації програмних заходів;

- формування базових установ та створення за участю їх керівників робочої групи щодо узгодження складу оргкомітету від НААН, плану оргроботи, підготовки об'єктів розвитку;

- розробляється та затверджується Президією НААН проект створення Наукового парку та його трансферно-технологічної мережі на базі наукових установ НААН і залученням підприємств агробізнесу та інвесторів;

- визначаються об'єкти майнових прав інтелектуальної власності, яку мають комерційну цінність, можуть бути використані при заснуванні Наукового парку відповідно статуту Академії та чинного законодавства і рекомендовані для комерціалізації на наукоємному аграрному ринку;

- на основі відібраних об'єктів формується портфель комерційних пропозицій базових наукових установ для пропонування бізнес-партнерам щодо використання їх для створення Наукового парку і їх комерціалізації в форматі інноваційно-інвестиційних бізнес-проектів.

На другому етапі (II п/р 2016 р.) розробляються та впроваджуються організаційні заходи щодо створення Наукового парку за участю визначених базових наукових установ, їх мережі, виробничих і комерційних партнерів, в тому числі:

- створюється оргкомітет Наукового парку, формуються принципи організації і план дій;

- розробляється інформація для засновників, проводиться рекламна компанія по залученню учасників;

- розробляються і узгоджуються установчі документи Наукового парку, нормативні документи щодо організації його управління;

- розробляється концепція Наукового парку, пакет договірних зобов'язань засновників-власників інноваційних та інвестиційних ресурсів;

- формується і узгоджується бізнес-платформа співробітництва з реалізації спільних інноваційно-інвестиційних проектів;

- проводиться оцінка, отримання дозволу та затвердження внесків державних і недержавних учасників до Статутного фонду Наукового парку;

- здійснюється підготовка та проведення сесії установчих зборів Наукового парку, реєстрація та відкриття діяльності Наукового парку та його органів управління;

- створюються Науковим парком спільно з Інститутом інноваційного провайдингу і базовими науковими установами стартапи наукоємного бізнесу за пріоритетними напрямами, визначеними концепцією Наукового парку;

- здійснюється запуск пілотних інноваційно-інвестиційних бізнес-проектів на базі наукових установ-засновників Наукового парку в обсязі і порядку, затвердженому НААН.

На третьому етапі (2017-2018 рр.) проводиться аналіз пілотних проектів і здійснюється поширення досвіду роботи інтегрованої підприємницької інфраструктури Наукового парку на науково-виробничу мережу НААН:

- розробляється і узгоджується технологічна платформа співробітництва науки і бізнесу на наукоємному аграрному ринку;

- створюється і акредитується в системі Наукового парку інноваційно-інвестиційний бізнес-інкубатор стартапів наукоємного бізнесу;

- формується мережа Інноваційних трансферних центрів з надання консалтингових послуг щодо трансферу технологій і їх проектного супроводу, затверджується механізм контрактового дому Наукового парку;

- створюються науково-виробничі кластери з спільного виконання інноваційно-інвестиційних бізнес-проектів за участю наукових установ і дослідних господарств НААН, виробничих і комерційних партнерів з освоєння технологій, виробництва і реалізації наукоємної та товарної сільськогосподарської продукції і продуктів її переробки;

- визначаються площадки та реалізуються інвестиційні проекти модернізації виробничої бази та створення селекційно-технологічних, машинно-технічних, переробних і логістичних промислових комплексів на базі об'єктів сумісного використання та в формі індустріальних парків із захистом довгострокових капіталовкладень;

- формується портфель комерціалізації наукових установ НААН, розширюється склад державних учасників і представників бізнесу в Науковому парку та його мережевих підрозділах;

- запроваджується мережева система відбору об'єктів комерціалізації наукових установ, створення на їх основі стартапів наукоємного бізнесу, консалтингового супроводу їх впровадження в мережі галузевих і регіональних науково-виробничих кластерів і їх інтегрованих індустріальних комплексів.

На четвертому етапі (2019-2020 рр.) проводиться комплекс заходів щодо залучення грантів на розвиток трансферно-технологічної інфраструктури Наукового парку і включення до міжнародної системи трансферу технологій і розповсюдження інноваційно-інвестиційних бізнес-проектів, розроблених на базі конкурентоспроможних науково-технічних розробок установ НААН.

 

Очікувані результати виконання Програми

Виконання Програми сприятиме підвищенню ефективності установ і підприємств НААН, зокрема, забезпечить:

- Мобілізацію інноваційного потенціалу наукових установ НААН на проривних напрямах розвитку агропромислового комплексу;

- Створення конкурентоспроможної інтегрованої підприємницької інфраструктури трансферу інновацій з- інвестиційним забезпеченням, яка забезпечує впровадження науково-технічних розробок на ринкових засадах;

- Розвиток взаємовигідного державно-приватного партнерства в системі НААН шляхом реалізації спільних самоокупних інноваційно-інвестиційних бізнес-проектів з дольовою участю державного і приватного капіталу та об'єктів інтелектуальної власності наукових установ;

- Залучення сучасних технологій та бізнес-ресурсів до участі в інноваційно-інвестиційному розвитку НААН, що підвищує конкурентоздатність продукції наукових установ на наукоємному аграрному ринку і збільшує надходження від її реалізації.

Індикатором росту мають стати: суттєве збільшення (в 2,5-3 рази) обсягів фінансування аграрної науки за рахунок нарощування позабюджетних фондів, зосередження інноваційного потенціалу науки на забезпеченні конкурентоспроможності АПК, розвитку галузей і регіонів аграрного виробництва на інноваційній основі, збільшення частки високотехнологічних агропідприємств до 25%, які співпрацюють з аграрною наукою.

Соціально-економічний ефект від реалізації Програми:

- держава отримує оновлену науку, адаптовану до ринкових вимог; конкурентоспроможну трансферно-технологічну інфраструктуру, пристосовану до потреб агропромислового виробництва та наукоємного аграрного ринку; навантаження на бюджет зменшується вдвічі;

- наука має шанс модернізувати науково-виробничу базу, освоїти трансферні підприємницькі механізми, що підвищує конкурентоспроможність на ринку науково-інноваційної продукції, забезпечує самофінансування прикладних наукових досліджень і розробок;

- бізнес (інвестиційний, виробничий, комерційний) отримує можливість входження в спільні проекти наукоємного бізнесу, конкурентні переваги на ринку генетичних, високотехнологічних та інших інтелектуальних ресурсів, ємність якого в АПК України складає понад 40 млрд. грн.

 

Обсяги та джерела фінансування

Фінансування заходів щодо реалізації Програми здійснюється за рахунок недержавних асигнувань.

Робота Правління Наукового парку фінансується за рахунок коштів статутного фонду та щорічних внесків учасників Наукового парку до операційного фонду, розміри яких визначаються засновниками Наукового парку.

Фінансування трансферно-технологічних операцій Наукового парку здійснюється із коштів інноваційного фонду, що формується за рахунок надходжень від оплати роялті, паушальних платежів та винагороди за розробку і впровадження інноваційних проектів.

Фінансування проектно-інфраструктурних капіталовкладень здійснюється із коштів інвестиційного фонду, який формується інвесторами проектів на основі засновницьких (стратегічних) і проектних (портфельних) кредитно-інвестиційних зобов'язань, які оформлюються при вступі в Науковий парк

До виконання проектів Програми планується залучати кошти міжнародної технічної і фінансової допомоги, а також міжнародні гранти.

Державна підтримка реалізації інфраструктурних інноваційних, інвестиційних проектів Програми надається в межах, визначених законом про державний бюджет України на відповідний рік.

 

Додаток до Програми

ПАСПОРТ

Програми інноваційно-інвестиційного розвитку НААН на ринкових засадах на 2016-2020 рр.

1. Програма схвалена Президією НААН (постанова Президії НААН від 24.02.2016, протокол № 3) на виконання рішення Загальних зборів Академії (постанова Загальних зборів НААН від 26.11.2015).
2. Програма розроблена Інститутом інноваційного провайдингу в рамках виконання завдань наукових досліджень за ПНД НААН № 44 «Інноваційний розвиток» за участі базових установ НААН.
3. Програма узгоджена Міністерством аграрної політики та продовольства України (рішення від _._.2016) і відповідає пріоритетам розвитку АПК на 2016-2020 рр.
4. Державний замовник - Національна академія аграрних наук України.
5. Керівник Програми - в.о. академіка-секретаря відділення наукового забезпечення інноваційного розвитку, член-кореспондент НААН Володін С.А.
6. Виконавці Програми - базові наукові установи НААН, визначені Президією НААН.
7. Строк виконання Програми - 2016-2020 рр.
8. Обсяги та джерела фінансування Програми, млн грн (орієнтовні):

 

Джерела фінансування	Обсяг фінансу­вання	У тому числі за роками
		2016	2017	2018	2019	2020
Державний бюджет: - Наукові дослідження - Регіональний розвиток	15,0 210,0	1,5 26,0	2,5 34,0	3,0 40,0	4,0 50,0	4,0 60,0
Місцеві бюджети та партнери (по областях)	55,0	7,0	9,0	11,0	13,0	15,0
Інноваційні фонди	40,0	3,0	5,0	7,0	10,0	15,0
Інвестиційні фонди	150,0	10,0	20,0	30,0	40,0	50,0
Самофінансування	5,0	1,0	1,0	1,0	1,0	1,0
Усього	475,0	48,5	71,5	92,0	118,0	145,0