В Національній академії аграрних наук України затверджена і реалізується Програма інноваційно-інвестиційного розвитку НААН на ринкових засадах (Постанови Президії НААН від 22 грудня 2016р., протокол №22 та від 24 лютого 2016р., протокол №3). Механізм реалізації Програми ґрунтується на економіко-правовій базі державно-приватного партнерства, уповноваженою установою визначено Інститут інноваційного провайдингу.
Відпрацювання Програми здійснюється у високотехнологічних сегментах агропромислового комплексу, зокрема, в сфері виробництва нішевої продукції на основі інноваційної біоекономіки.
Розроблено і ухвалено Президією НААН 31 січня 2018 року (протокол №2) за участю представників Міністерства аграрної політики і продовольства України, галузевих громадських організацій, представників бізнесу Платформу «Агротехнополіс», що створює нові можливості для більш тісної співпраці науки і бізнесу щодо освоєння, виробництва і реалізації високо затребуваної високотехнологічної продукції АПК.
Місія Платформи полягає в наступному. Аграрний ринок потребує комерційно привабливої та соціально значущої нішевої продукції. Реагування на нішеву кон`юнктуру можуть забезпечити малі і середні товаровиробники, їм потрібні технології швидкого розгортання виробництва і гарантований збут продукції. Технології може забезпечити аграрна наука, яка має високий інноваційний потенціал, проте низьку ефективність комерціалізації розробок, що має компенсувати тісна співпраця наукових установ з суб'єктами ринку. Платформа “Агротехнополіс” утворює інтегровану ринковоорієнтовану біоекосистему замовлення, освоєння, виробництва та реалізації нішевої продукції на засадах державно-приватного партнерства науки і бізнесу.
Потенціал платформи ґрунтується на: дослідно-експериментальному потенціалі аграрної науки; виробничій базі мережі інноваційно-активних агропідприємств; фінансово-ринковому потенціалі замовників (кредиторів і споживачів) комерційно-привабливої та соціально-значущої нішевої продукції.
На організаційно-економічній базі платформи в сфері АПК утворюється біоекосистема, що забезпечує інституціональну основу біоекономіки – економіки, що ґрунтується на використанні біотехнологій і поновлювальної біологічної сировини. Біоекосистема Платформи “Агротехнополіс” формується на основі засад державної інноваційної політики щодо розвитку високотехнологічних виробництв, індустріальної та інноваційної інфраструктури, запровадження механізмів нормалізації результатів наукових робіт і трансферу технологій, системи регулювання та стимулювання розвитку високотехнологічного аграрного виробництва, замовлення та підтримки проектів економічного, екологічного, соціального значення для галузі і регіонів.
Функціонування біоекосистеми високотехнологічного ринку забезпечує його інноваційна інфраструктура. Найбільш сприятливою моделлю ринково-адаптованої інноваційної інфраструктури, яка відповідає вимогам чинного законодавства і статутним умовам НААН, є побудова на базі та за участю науково-виробничих структур НААН Наукового парку з мережею трансферу наукоємних технологій та продукції в форматі інноваційно-інвестиційних бізнес-проектів за підприємницьким контрактовим механізмом (рис.1).
Рис.1. Інноваційна інфраструктура
Способи формування інтегрованої інфраструктури:
- створюється Науковий парк в формі корпорації на основі спеціального закону «Про наукові парки» на засадах державно-приватного партнерства, який забезпечує поєднання інтелектуальних ресурсів науки і фінансових ресурсів бізнесу для реалізації спільних інноваційно-інвестиційних бізнес-проектів і виконує функції координаційної установи підприємницької інфраструктури;
- формується паркова трансферно-технологічна мережа, а саме бізнес-інкубатор, що забезпечує підготовку комерційних пропозицій, розробку стартапів та супровід проектів наукоємного бізнесу; інноваційні трансферні центри, що здійснюють комплекс консалтингових послуг з трансферу технологій та наукоємної продукції в форматі бізнес-проектів; виробничо-технологічні кластери, що організують спільну діяльність з освоєння інноваційних технологій, виробництва та реалізації наукоємної продукції за бізнес-проектами; інтегровані промислові комплекси (індустріальні майданчики), на яких утворюються правові та економічні умови для залучення інвестицій в проекти інфраструктурного розвитку експериментально-виробничої бази, будівництва та модернізації високотехнологічних об’єктів, які посилюють фондооснащеність виробничо-технологічних кластерів.
Оператором інноваційної інфраструктури НААН є Науковий парк «Біоекономіка», який розвиває і координує ринкову інфраструктуру, що утворює паркову трансферно-технологічну мережу за участю наукових установ, дослідних підприємств, базових і товарних виробників, інвесторів, інших суб’єктів агробізнесу.
Уповноваженою установою паркової інфраструктури є Інститут інноваційного провайдингу, що реалізує моделі інноваційної економіки на ринкових засадах в АПК, створює і супроводжує трансферно-технологічну мережу Наукового парку.
Інноваційні трансферні центри є центрами компетенцій Наукового парку для забезпечення консалтингових послуг з трансферу технологій і наукоємної продукції в форматі інноваційно-інвестиційних бізнес-проектів і розміщуються на базі наукових установ та інших учасників Наукового парку по галузевому або регіональному принципу.
Інноваційно-інвестиційний бізнес-інкубатор Наукового парку створений і діє на базі Інституту інноваційного провайдингу в формі консорціуму консалтингових структур з метою підготовки та супроводу впровадження стартапів наукоємного бізнесу та інноваційно-інвестиційно-інфраструктурних проектів його реалізації із використанням селекційно-технологічних, виробничих і ринкових ресурсів.
Виробничо-технологічні бізнес-кластери: формуються в системі Наукового парку в формі договірних об’єднань з метою освоєння технологій, виробництва та реалізації наукомісткої та суміжної товарної продукції за кластерними інноваційно-інвестиційними бізнес-проектами, поєднують розробників інноваційних технологій, виробників наукоємної і товарної продукції, партнерів з переробки продукції, логістичних та інших комерційних послуг.
Система управління Наукового парку забезпечує виконання двох основних функцій:
- створення умов щодо розробки та впровадження спільних інноваційно-інвестиційно-інтеграційних бізнес-проектів в наукоємній аграрній сфері;
- визначення на конкурсних засадах та акредитація провайдерів проектів, моніторинг їх проектної діяльності, надання відповідних послуг.
Реалізація проектів Наукового парку здійснюється на умовах комерційної концесії комплексу прав учасників, захищених торговою маркою «Агротехнополіс», і передбачає поетапно дослідження інноваційного потенціалу науково-технічних розробок і бізнес-можливостей науково-виробничої бази установ і підприємств НААН: відбір інноваційних розробок, які мають комерційну цінність; розробку та супровід стартапів наукоємного бізнесу на основі інноваційних розробок установ НААН із залученням інвестицій; консалтинговий супровід трансферу проекту на галузевому і регіональному рівні з прив’язкою до науково-виробничої бази установи-ініціатора і партнерської мережі з наданням інформаційно-маркетингових і проектно-контрактових послуг учасникам трансферних транзакцій; освоєння, виробництво і реалізацію наукоємної та суміжної товарної продукції в формі договірних об’єднань виробничо-технологічних кластерів за участю наукових установ, їх експериментальної і виробничої бази, партнерів з товарного виробництва, переробки продукції, її комерційного просування до споживачів; виробництво високотехнологічної продукції на базі інтегрованих промислових комплексів, створених за рахунок інвестицій в об’єкти спільного використання господарських приміщень, обладнання, техніки, або орендні об’єкти.
Учасники співробітництва на Платформі «Агротехнополіс» освоюють пріоритетні напрями розвитку АПК, в першу чергу високотехнологічні сегменти високотехнологічного ринку, а саме:
- “Біолан – Їжа для життя”. Нішева продукція збалансованого харчування. Селекція нових біоресурсів, вирощування спеціальних видів зернових, зернобобових, круп`яних, олійних культур для виготовлення корисних і безпечних продуктів харчування з підвищеними дієтичними і біодинамичними якостями;
- “Біосад - Квітуча садиба”. Нішева продукція здорового садівництва. Селекція безвірусного садивного матеріалу, вирощування і переробка плодових, ягідних, декоративних і малопоширених культур;
- “Біофлора – Троянда степу”. Нішева ароматизована продукція. Селекція, вирощування за індустріальними технологіями і переробка ефіроолійних, лікарських, пряних культур;
- “Біопрод – Органічне виробництво” Нішева екологічно чиста продукція. Селекція біоадаптивних ресурсів вирощування на органічній основі і переробка натуральної рослинницької продукції;
- “Біоенерго – Енергія природи”. Нішева продукція відновлювальної енергетики. Селекція, вирощування і переробка біоенергетичних культур, виробництво і використання біопалива, створення об'єктів на основі зеленої енергії;
- “Біорегіон – Заможній край”. Нішева продукція по зональних сегментах АПВ. Селекція, вирощування і переробка нішевих культур в умовах агрокліматичних, виробничих і інфраструктурних особливостей регіонів.
Учасники спільних проектів визначають пілотні проектні напрями і створюють стартап-команди в складі науковців, виробників, споживачів нішевої продукції для забезпечення відбору та підготовки стартапів в найбільш затребуваних сегментах ринку нішевої продукції: збалансованого дієтичного харчування, здорового садівництва, ароматизованої і екологічно-чистої продукції, а також повного науково-ресурсного забезпечення кластерних проектів виробництва насіння і садивного матеріалу відновлювальної енергетики, високоефективних зональних агропромислових виробничих комплексів.
Активну участь у підготовці і реалізації стартапів з освоєння і виробництва високотехнологічної продукції відводиться мережі інноваційних трансферних центрів, створених на базі наукових установ НААН. Галузеві центри можуть створюватися за спеціалізацією, регіональні – по територіальному принципу як універсальні багатопрофільні центри. Центри утворюються за рахунок об’єктів інтелектуальної власності наукових установ, коштів науковців і інвесторів і реєструються як суб’єкти підприємницької діяльності. Таким чином, наука отримує додаткові можливості для залучення інвестицій в розвиток дослідно-експериментальної бази, подолання проблем державних обмежень які регулюють казначейські рахунки, тендери, розмір оплати, має додаткові права входити у кластерні відносини з виробниками і комерційними партнерами. При цьому наукові установи зберігають можливість контролю за використанням власних розробок та розрахунки за об’єкти інтелектуальної власності, поставлені ресурси і надані послуги.
Першочергові кроки щодо реалізації Платформи «Агротехнополіс» в системі НААН:
- утвердження платформи, зокрема: узгодження концепції платформи; визначення пріоритетних напрямів і базових учасників; підписання меморандуму про співробітництво; визначення державної, інвестиційної, суспільної підтримки;
- запуск пілотних проектів, включаючи відбір технологій і виробничої бази з вирощування нішевих культур під комерційне і соціальне замовлення, узгодження умов і створення інноваційних центрів на базі наукових і виробничих учасників спільних проектів; розроблення стартапів, акредитація провайдерів та організація спільного виробництва високотехнологічної продукції та організація спільного виробництва на кластерних умовах державно-приватного партнерства;
- створення Наукового парку, в тому числі: визначення концепції розвитку і партнерства; відбір учасників спільних інноваційно-інвестиційних проектів; заснування корпорацій Наукового парку, його трансферно-технологічної мережі: інкубатору, центрів, кластерів, провайдерів; затвердження і реалізація програм виробництва високотехнологічної продукції на основі інноваційної біоекономіки.
Очікувані результати від реалізації Платформи:
- збільшення обсягів фінансування - нарощування в 2 рази позабюджетних фондів за рахунок самофінансування дослідницьких центрів (від 400 млн. до 800 млн. грн.), з них 50% за рахунок капіталізації і комерціалізації нішевих технологій;
- відновлення економічної спроможності - модернізація експериментально-виробничої бази, створення ринково-орієнтованих гнучких виробничих модулів, забезпечення інвестиційного розвитку на суму 1 млрд. грн., отримання щорічно прибутку до 500 млн. грн.;
- мобілізація інноваційного потенціалу - спрямування науково-технічної продукції на розвиток високотехнологічного виробництва нішевих культур, залучення малих і середніх товаровиробників до участі у кооперованому виробництві нішевої інноваційної продукції.
- захист нішевого аграрного ринку - протидія неякісним технологічним експансіям, підтримка долі швидко відновлювального ринку генетичних ресурсів на рівні 50%, сприяння експорту наукоємних технологій і продукції на рівні 15% від обсягу експорту.